Де купити смачні натуральні овочі та фрукти

Після публікації в №6, до мене стали надходити численні листи з найрізноманітнішими питаннями, типу “що робити, щоб черв’як не переліз через паркан до сусіда”, і до цілком серйозних про технології вирощування хробака. Виявлена зацікавленість може тільки порадувати, адже це підтверджує актуальність вермикультури. Щоб задовольнити інтерес читачів, за погодженням з Редакцією я хочу докладніше висвітлити деякі питання.

Перш за все слід підкреслити, що черв’як не просто забезпечує нас цінним добривом, а в буквальному сенсі рятує грунт від загибелі і дає можливість отримати чисту продукцію. Сам грунт-це унікальний живий організм, в 1 см3 якого налічуються мільярди живих організмів. Сучасне техногенне та хімічне навантаження землеробства призводить до того, що ґрунт перетворюється на мертвий субстрат, втрачає свою основну властивість — природну родючість. Людям старшого покоління знайома картина, коли в поле за трактором на шмат землі зграєю злітаються птиці поласувати живим делікатесом… Сьогодні ж не на кожному городі нещасний рибалка може нарити собі жменю черв’яків на приманку. Доречно згадати слова поетеси Ліни Костенко:

Коли пишалися ми наукою,
Прогрес вважали понад усе…
Летить лелека над Чорнобилем,
Нікому діток не несе…

Якщо Чорнобильську катастрофу приховати було неможливо, то не менш загрозливі результати зачаїлися в екології. На перший погляд проблеми непомітні, насуваються поступово… Але це так, як в експерименті з жабою: кинули її в котел з гарячою водою — жаба відразу ж вискочила; кинули в холодну воду, яку стали поступово підігрівати — і жаба зварилася не помітивши небезпеки. Небезпека, яка таїться в сучасному землеробстві — це в першу чергу і розрекламована хімізація, а останнім часом і чорнобильські радіонукліди. І не дуже втішайте себе думкою, мовляв, я на своїй грядці хімією не захоплююся. Вся ця “хімія” здатна до кругообігу. Звідки в крові антарктичних пінгвінів міг з’явитися ДДТ? Приклад конкретний: на лабораторних заняттях з агрохімії я просив студентів визначити вміст нітратів у картоплі, яку вони привозили з дому для харчування. Якщо офіційно стандарт допускає не більше 300 мг нітратів на 1 кг картоплі (до речі, раніше було 80 мг), то найменший показник в домашній картоплі був 500 мг/кг. і дивується дитина — батько на город ніяких добрив не вносив, звідки ж там нітрати?

Як би мені не хотілося політизувати це питання, але це факт — свідомо чи несвідомо наші ґрунти забруднюються, продукція часто стає небезпечною для споживання. Наші державні мужі цю проблему вирішили досить оригінальним способом-для них вирощується в спеціальних господарствах екологічно чиста їжа. Хімізація землеробства-один з китів сучасного світового бізнесу, від якого так просто не відмовляться. Хоча знову ж таки, слід зазначити, що в Європі хімію використовують набагато більше, а продукція чиста, і екологія не страждає.

Отже, справа не тільки в хімії, а й в тому, як її використовувати.
Існуючі проблеми ніхто за нас самих не вирішить, і, як справедливо зауважив відомий комбінатор Остап Бендер, “порятунок потопаючих — справа рук самих потопаючих”.