Методика дослідження біогумусу на пшениці

Результати дослідів з використанням біогумусу

метод біопроб.

Беремо витяжку з біогумусу в концентрації 1: 10, 1: 100. У чашку Петрі на ложе з фільтрувального паперу розкладаємо по 20 зерен пшениці, тест-об’єкту, сорту Донецька 46 і додаємо по 5 мл витяжки з біогумусу. Контролем служать такі ж біотести, приміщенні в чашку Петрі з додаванням 5 мл дистильованої води. За приростом проростку і кореневої системи тест-об’єктів по відношенню до контролю судять в процесах впливу біогумусу на тест-об’єкти.

методи прямого біотестування.

30г біогумусу розмішуємо з 15 мл дистильованої води і поміщаємо в чашку Петрі, накриваємо фільтрувальної папером, потім поміщаємо по 20 зерен біотестів. Контролем служить дистильована вода, в якій також ведеться пророщування зерен біотестів. За приростом кореневої системи і проростку по відношенню до контролю можемо визначити ступінь впливу чистого біогумусу на тест-об’єкт.

співвідношення грунту і біогумусу.

Беремо біогумус в поєднанні 25% біогумусу і 25% грунту, 50% біогумусу і 50% грунту, 75% біогумусу і 25 грунту. Дослідження проводимо методом прямого біотестування. За приростом кореневої системи і проростку по відношенню до контролю судять в можливості використання біогумусу в суміші з грунтом для вирощування зерен.

вирощування полуниці на різних субстратах.

Для роботи були взяти три варіанти досвіду: перший – контроль – чистий грунт без біогумусу і мінеральних добрив, другий – грунт з додаванням добрива (повне добриво NPK) аміачної селітри, простого суперфосфату, сірчанокислий калію в кількості 3,0 кг д.р. на 100м2 дослідної ділянки, третій-грунт з додаванням біогумусу (75% грунту + 25% біогумусу).

Досліди проводилися на базі навчально-дослідного господарства ЛНАУ. Площа ділянки становить 100 м 2. В результаті досліду вимірювалася висота рослин кожні два тижні місяця, фази розвитку рослин (цвітіння і плодоношення) враховуючи загальну вагу врожаю на 1м2 експериментальної, площі кожного варіанту досліду і вміст в ньому азоту, фосфору і калію.

Вміст азоту, фосфору і калію проводилося за наступною методикою: на ділянках досліду по діагоналях відбирають 25-30 рослин, зрізаних над грунтом. Якщо рослини вже великі, зрізають верхній, повністю сформований лист з держаком. Для аналізу беруть поперечні зрізи нижньої частини рослини або держак.

Визначення забезпеченості азотом. На предметне скло кладуть поперечні зрізи рослин, товщиною 1-2мм.на кожен зріз наносять по одній краплі дифеніламіну. Інтенсивність забарвлення соку порівнюють зі шкалою і визначають ступінь забезпеченості.

Визначення забезпеченості фосфором. Фільтрувальний папір змочують розчином молібденокислого амонію, на зволожений фільтр кладуть зрізи рослин, скляною паличкою вичавлюють сік. На пляму соку наносять по одній краплі бензидину. А потім ацетокислого натрію. Блакитне забарвлення плями порівнюють зі шкалою і визначають ступінь забезпеченості.

Визначення забезпеченості калієм. На сухий фільтр кладуть зрізи рослин, вичавлюють сік. На пляму соку наносять послідовно по 1 краплі дипіткриламінату магнію і по 4-5 крапель соляної кислоти для розчинення надлишку реактиву. Оранжево-жовтий окрас порівнюють зі шкалою і встановлюють ступінь забезпеченості.

Для досвіду використовувалася полуниця сорту “Комсомолка”.
Для закладки досвіду використовувалися здорові рослини розміром 5 см.висадка проводилася на при кінці квітня – початку травня. Математичну обробку даних ми проводили по обладунку Б. А.

вплив витяжки з біогумусу на ріст кореневої системи та проростку (тест-об’єкт – пшениця сорту Донецьк 46)

варіант досвіду	довжина проростків мм (А сер.)	довжина кореневої системи, мм (А сер.)
контроль	38,15 ± 1,84	39,4 ± 1,15
витяжка з біогумусу 1:10	149,95 ± 3,25	177,55 ± 3,27
витяжка з біогумусу 1 100	57,5 ± 2,76	94,7 ± 2,45